Батьки частіше за все приводять дитину до ортопеда з трьома тривогами: «ніжки пласкі», «сутулиться» і «ходить якось не так». Частина цих спостережень — варіант норми, який мине з віком, частина — привід для лікування. Розповідаємо, що дитячий ортопед-травматолог оцінює на огляді, які особливості не потребують втручання і з якими симптомами не варто чекати.
Плоскостопість: коли це норма
У малюків стопа виглядає пласкою майже завжди: склепіння приховує жирова подушечка, а звʼязки ще еластичні. Склепіння формується поступово і зазвичай стає помітним до шести-семи років. Гнучка плоскостопість, коли склепіння зʼявляється, щойно дитина стає навшпиньки, у більшості випадків лікування не потребує. Приводом для огляду є біль у стопах чи литках, швидка втома під час ходьби, жорстка стопа без склепіння в будь-якому положенні, асиметрія між ногами.
Постава і сколіоз
Сутулість у школяра часто повʼязана зі звичками — довгим сидінням, телефоном, важким рюкзаком, який бажано обмежувати приблизно десятою частиною ваги дитини. Сколіоз — інша історія: це викривлення хребта в боковій площині з поворотом хребців. Простий домашній тест — попросити дитину нахилитися вперед із вільно опущеними руками: якщо одна половина спини вища за іншу, варто показатися лікарю. Особливо уважними слід бути в період активного росту, від десяти до чотирнадцяти років.
Особливості ходи
Носки всередину, ноги «колесом» чи «іксом», хода навшпиньках у малюків до двох-трьох років часто є варіантом розвитку, що минає сам. Насторожувати має хода навшпиньках після трьох років, кульгання, асиметрія, падіння частіше, ніж в однолітків, біль після бігу, а також ситуації, коли дитина раптом перестала користуватися однією ногою чи рукою.
Травми
У дітей кістки гнучкіші, ніж у дорослих, тому переломи часто виглядають як сильний забій. Якщо після падіння дитина береже кінцівку, не спирається на ногу, зʼявився набряк чи деформація — потрібен огляд і, за потреби, знімок. Окремо варто пам’ятати про зони росту біля кінців кісток: їх ушкодження без лікування може вплинути на ріст кінцівки.
Взуття і рух
Для здорової стопи дитині потрібен не стільки «ортопедичний» чобіток, скільки рух: ходьба босоніж по траві й піску, лазіння, стрибки, активні ігри. Взуття має бути за розміром, з гнучкою підошвою і надійною фіксацією пʼятки. Жорсткі «профілактичні» устілки без показань не допомагають сформувати склепіння, тож призначає їх лікар після огляду.
Як проходить огляд
Лікар розпитує про скарги, оглядає дитину стоячи, в русі й лежачи, оцінює поставу, склепіння стоп, рухливість суглобів, довжину кінцівок, ходу. Діагностика здебільшого клінічна, а знімки чи УЗД призначають лише за показаннями. Для немовлят і малюків огляди радять проходити регулярно, для старших дітей — щонайменше раз на рік профілактично.
Що допомагає
У більшості випадків лікування консервативне: лікувальна фізкультура, масаж, корекція звичок, правильне взуття, а за показаннями — ортопедичні устілки. Результат залежить від регулярності занять удома, тому лікар пояснює батькам, які вправи і як часто робити.
Куди звернутися
Оцінити, чи потрібне лікування, або чи досить спостереження, може лише фахівець після огляду. Якщо у дитини є скарги на біль, зміни ходи чи постави, варто записатися до спеціаліста: дитячий ортопед-травматолог у Черкасах центру Vidnova проводить огляд і, за потреби, складає план лікування й реабілітації.
Коротко
Пласкі стопи в малюка, трохи незграбна хода і сутулість школяра часто є варіантами норми або наслідком звичок. Біль, асиметрія, раптове кульгання і різниця в рівні лопаток — привід до ортопеда. А профілактичний огляд раз на рік допомагає помітити проблему вчасно.